Вітаємо на нашому сайті!
Навігація
Авторизація
Погода
Випадкове фото
Приєднуйся

Самоврядування

Основою формування особистості на сьогоднішній день є виховання. Пріоритетними напрямами виховної роботи Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 впродовж навчального року є: формування у школярів ціннісного ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю; формування у школярів ціннісного ставлення особистості до сім’ї, родини, людей; превентивне виховання школярів, що спрямовується на розвиток та підтримку внутрішньої свободи людини, формування активної життєвої позиції, здорового способу життя.

У Роменській загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 учнівське самоврядування представлене учнівською радою, яка працює за основним важливим принципом: «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо». Девіз роботи учкому: «Пропонуй! Плануй! Організовуй! Виконуй!»

Основні положення життєвого устрою учнівської ради викладено у статуті.

Основна мета учнівського врядування в школі полягає у всебічному розвитку, самовдосконаленні, самореалізації учнів на благо собі, своїм ровесникам, школі, своїй родині.

Завдання учнівського самоврядування закладу полягає в тому, щоб:

  • формувати почуття відповідальності, свідоме ставлення до участі кожного у вирішенні важливих справ шкільного життя, оволодівати наукою управління;
  • сприяти реалізації інтересів, можливостей, бажань дітей;
  • прагнути узгодження й балансу інтересів між учнями і дорослими;
  • забезпечувати і захищати права та інтереси учнів на основі виконання правил і законів школи.

Головними вимогами для успішного розвитку  учнівського самоврядування у закладі є:

  • чіткий розподіл обов’язків;
  • оптимальна структура самоврядування;
  • чітка система роботи органів учнівського самоврядування;
  • організація системи змагань;
  • гласність у його роботі (газета «Десятка», сайт школи, особисті блоги вчителів школи);
  • нагородження та заохочення переможців грамотами, дипломами, пам’ятними сувенірами.

       У роботі учнівської ради використовуються різноманітні форми і методи: засідання, зустрічі за круглим столом, рейди, перевірки, випуск газети, інформаційних вісників, організація і проведення різноманітних  заходів, змагань.

Діяльність учнівської ради відзначається чіткістю й конкретністю планування. Чимало цікавих і корисних справ проходить у школі завдяки діяльності шкільного самоврядування. Учні збирають матеріали про історію школи, міста, мікрорайону, приймають участь в краєзнавчих експедиціях. Турботою і увагаю оточені люди похилого віку, які проживають в мікрорайоні Процівка, завдяки діяльності волонтерського загону. В результаті тісної співпраці у школярів формується громадянська зрілість, морально-етичні цінності, виховується відповідальність за навчання.

Структура учнівського самоврядування, яка склалася в Роменській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 10 поєднує в собі форми учнівської самоорганізації, котрі відповідають потребам творчого розвитку особистості, скерованої на загальнолюдські та національні цінності. Ця структура гнучка, варіативна, залежить від учнівських колективів, інтересів та запитів школярів. Діюча в школі структура учнівського самоврядування – двоступенева за формою на рівні класів та школи.

Початковою ланкою шкільного учнівського самоврядування є самоврядування у кожному класі. Залежно від вікових особливостей школярів, або специфіки класного колективу класне учнівське самоврядування складають старостат або чергова рада. Як правило, старостат діє майже в кожному класі.

Модель та структура органів учнівського самоврядування школи розрахована на включення в безпосередню роботу учнів 5-11 класів. В посередню роботу включені учні 1-4 класів через їх класних керівників та учнів старших класів, яким даються постійні або тимчасові доручення співпраці з молодшими школярами.

Учнівська рада складається з 20 учнів 5-11-их класів. Учнівська рада формувалася із представників-делегатів від кожного класу, яких обирають на класних зборах. Представником класу найчастіше, і як правило, є староста або його заступник.

Такий підхід до формування загальношкільної учнівської ради був вироблений поступово, враховуючи власний досвід шкільної учнівської самоорганізації (і негативні і позитивні моменти) і здобутки інших.

Робота комісій взаємопов’язана і полягає в організації змістового життя школи, класів через колективні творчі справи. Учні самі вирішують доцільності та форми проведення того чи іншого заходу. Комісії тісно співпрацюють з педагогами. Робота кожної з комісій обговорюється на учнівській комісії , яка скликається  не рідше 1 разу на рік.

Учнівське самоврядування у школі має велике значення. Учні набувають першого досвіду самоорганізації та співпраці, у них формується активна життєва позиція та світогляд, основою якого є загальнолюдські цінності. При цьому розвивається терпимість до різних ідей і точок зору, вміння слухати і чути, дивитися і бачити, спостерігати й аналізувати, систематизувати і робити правильні висновки. Під час засідань органів учнівського самоврядування школярі набувають навичок відстоювати власну думку; не ображаючи опонентів, навичок співпраці з іншими людьми.

Учнівський комітет розробив ряд документів, які служать основою у роботі шкільного самоврядування:

  • Статут учнівського комітету;
  • Декларацію прав та обов’язків дитини Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10;
  • план роботи учнівської ради;
  • плани роботи комісій ;
  • пам’ятки чергових класів, журнал передачі чергування по школі ;
  • пам’ятку учневі-організатору (додаток);
  • графіки засідань комісій;
  • пам’ятки комісій (додаток);
  • анкета щодо визначення ефективності діяльності органу учнівського самоврядування (додаток).

Особливе місце у розвитку самоврядування відводиться чергуванню класів по школі, господарем школи є практично черговий клас, який самостійно забезпечує порядок в школі.

Системі самоврядування школи підпорядкована система самоврядування класів. Допомогу в налагодженні успішної діяльності комісій надають учителі – консультанти. Велику роль в роботі учнівського самоврядування відіграє методична допомога з боку педагогічного колективу, співдружність дітей і дорослих, підбір вчителів-консультантів. Педагоги надають членам комісій допомогу з окремих організаційних питань, обговорюють перспективи подальшої спільної діяльності, допомагають розвивати творчу активність під час занять та в процесі громадської діяльності, критичне мислення, вміння аналізувати, вирішувати конфлікти, ефективно спілкуватися. Колектив учителів робить все можливе, щоб органи учнівського самоврядування працювали з повною відповідальністю, правами і компетенцією. Завдяки цьому і в міру того, як учні залучаються до серйозних, важливих шкільних справ, бачать, що їх вирішення великою мірою залежить від внеску кожного, значно зростають ініціатива та активність учнів, відповідальність як за долю школи, так і за свою особисто.

Щочетверга проводяться заняття навчання лідерів, де навчають організовувати як власну роботу, так і співпрацю з товаришами. До активної громадської діяльності залучають найбільш авторитетних лідерів учнівського колективу, що сприяє підвищенню ролі шкільного самоврядування. Реалізується завдання педагогів: виявляти справжніх лідерів учнівського колективу, сприяти висуненню їх до органів самоврядування, формувати у них вміння управляти.

Найвищим органом учнівського самоврядування в школі є учнівська конференція. Саме тут починається справжня учнівська демократія. На таку конференцію учні та вчителі збираються один раз на рік (наприкінці навчального року). Делегатів учнівської конференції обирають на класних зборах (8-11 класи). Делегатами можуть бути вчителі, батьки. На учнівських конференціях обираються представники до ради школи, голови комісій звітують про роботу за навчальний рік.

Внаслідок спільної діяльності переважаючою стає педагогіка відносин, а не заходів. Тоді учні беруть на себе роль вихованців і помічників вчителя. Спільна діяльність педагогів і учнівського активу має і зворотну дію – у педагогів формується мислення, побудоване на самоаналізі; зникають адміністративно-наказові форми управління, натомість з’являються демократичні. Позитивним аспектом взаємодії педагогічного колективу і учнівського самоврядування є також поліпшення морально-психологічного клімату в колективі навчального закладу, зміна стилю взаємовідносин у ньому, позитивна емоційна насиченість життя, загальна атмосфера доброзичливості.

У самому понятті «самоврядування» є відповідь на те, яким чином воно має органі­зовуватися. Саме самоврядування розвиватиметься тоді, коли цього захочуть самі учні.

Суть учнівського самовряду­вання – не в управлінні одних ді­тей іншими, а в оволодінні досві­дом демократичних відносин, на­вичками управління собою, своїм життям у колективі.

Учнівське самоврядування у школі має велике значення. Учні набувають першого досвіду самоорганізації та співпраці, у них формується активна життєва позиція та світогляд, основою якого є загальнолюдські цінності. При цьому розвивається терпимість до різних ідей і точок зору, вміння слухати і чути, дивитися і бачити, спостерігати й аналізувати, систематизувати і робити правильні висновки. Під час засідань органів учнівського самоврядування школярі набувають навичок відстоювати власну думку; не ображаючи опонентів, навичок співпраці з іншими людьми.

Учнівське самоврядуван­ня у Роменській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 10 є не само­ціллю, а справді цікавим шкіль­ним життям. Учні самі вирішу­ють, яким має бути зміст шкільного життя, адже вони по­винні відповідати за все: за шко­лу, в якій навчаєтеся, за това­ришів, за кожен свій крок. Учнівське самоврядування нашого на­вчального закладу в широкому розумінні стосується способу життя та поведінки шкільного колективу загалом і кожного чле­на зокрема. В умовах демократи­зації та гуманізації нашого суспільства – це величезна сила, спря­мована на розвиток самостійності, ініціативи і взаємодопомоги, зро­стання громадської активності, формування почуття господаря нашої шкільної оселі.